Солотвино

Сіль у Солотвині добувають ще від римських часів, а коли протягом двадцятого століття виробки затопило й обвалило, лишився набір озер, настільки солоних, що купальники лежать на воді, і це перетворило селище на курорт. Санаторії соляної алергології та лікування шкіри працюють поряд із неформальним купанням. Ґрунт тут справді нестійкий, провалля поглинали будівлі, а частину старої гірничої зони обгороджено.

Історія

Солотвино вперше згадується близько 1360 року, а 1910 року в містечку жило 2330 осіб. Його соляні копальні досягли піку в 1970-х роках - 451 000 тонн на рік, близько 10% солі України, - і тут уперше почали застосовувати спелеотерапію: 1968 року заснували експериментальну алергологічну лікарню.

Джерело: англійська Вікіпедія, «Solotvyno»

На що звернути увагу

• Соляні озера - затоплені виробки, солоні настільки, що на них лежиш.
• Купання - неформальні пляжі поряд із санаторіями.
• Соляну історію - виробки, що сягають римського видобутку.
• Тису - річку, що тече кордоном під селищем.

Коли їхати

Червень-вересень - сезон купання. Поза літом озера холодні. На вихідних приїздить люд з усього Закарпаття і з Румунії.

Корисно знати

Просідання тут реальне: провалля руйнували будівлі, і частину зони через це обгороджено. Зручності на озерах прості й різні за чистотою. Вода різка для шкіри й очей, і обмитися після неї важливо.

Поруч

Рахів на схід угору Тисою, а румунський кордон - при самому селищі.