Іза
Закарпатське село, де більшість дворів плете лозу, постачаючи кошики і меблі по всій країні.
Іза плете лозу вже понад століття і робить це в незвичному масштабі: ремеслом живе значна частина села, лозу для нього вирощують уздовж Тиси, а узбіччя через село на кілометр обвішане кошиками, кріслами, колисками і ширмами, виставленими на продаж. Майстерні - у дворах позаду, а покупці приїздять з усієї України. Це працююча галузь, а не музейна вітрина.
Історія
Дві групи курганів свідчать, що люди жили тут з 1-го тисячоліття до н. е., а Іза вперше згадується 1387 року; легенда пов'язує її назву з першим поселенцем на ім'я Ісая. 1768 року тут було 79 селянських господарств, у голод 1786 року померло понад третину мешканців, а кріпацтво скасували після революції 1848-1849 років; село зросло з 1 707 мешканців 1873 року до 2 505 у 1900-му, а школа працює тут з 1899 року.
Джерело: англійська Вікіпедія, «Iza, Ukraine»
Що там є
- Придорожню виставку - кілометр плетених виробів, вивішених уздовж сільської вулиці.
- Майстерні - плетіння у дворах і повітках за хатами.
- Лозові плантації - насадження вздовж Тиси, звідки береться матеріал.
- Розмаїття - від малих кошиків до повноцінних меблів і садових ширм.
Коли їхати
Травень-жовтень - комфортний сезон, і узбіччя тоді найповніше. У будні майстерні працюють. Узимку виставка скорочується.
Практичні нотатки
Ціни, названі приїжджим, починаються високо, і торг очікуваний. Великі речі незручно везти. Більше в селі відвідувачам робити нема чого.
Поруч
Хуст поруч, а Долина нарцисів по той бік міста.
Години роботи, ціни квитків і сезонні закриття змінюються - перед поїздкою звіртеся з джерелом: офіційний сайт.